Сучасне виробництво черешні дедалі більше відходить від максимальної кількості обробок, і переходить до комплексного управління ризиками. Йдеться про регулювання навантаження врожаєм, розміру плодів, розтріскування внаслідок опадів, контроль шкідників і хвороб, а також управління залишками засобів захисту рослин. Саме таку систему застосовують у господарстві Prodcar із села Негурень у Молдові, де в єдиній технології поєднано інтенсивні системи формування дерев, біостимулятори, фізичний захист саду, біологічні засоби захисту та цифровий моніторинг.
У цьому матеріалі також можна переглянути відео з господарства, яке відвідали виробники плодоовочевої продукції з Узбекистану під час навчальної поїздки, організованої в межах ініціативи ФАО та ЄБРР, і безпосередньо послухати розмови фахівців.
Фермер Ніколае Паскал та консультант ФАО Сергій Алба розповідають про особливості бізнес-моделі господарства і технології, які тут застосовують.
Комерційне завдання підприємства сформульоване дуже чітко: отримувати не просто високий урожай, а великокаліберну черешню, придатну для експорту на ринки з особливо високими вимогами до якості плодів і залишків засобів захисту рослин. Важливим мінімальним орієнтиром для товарної черешні називають діаметр близько 28 мм. Різниця в ціні між великокаліберною черешнею та плодами діаметром менше 28 мм може бути дуже суттєвою. Тому стабільне отримання великих плодів безпосередньо впливає на прибутковість виробництва.
Різні системи формування інтенсивного саду
У господарстві використовують кілька систем формування дерев. На одній із ділянок застосовується система UFO – Upright Fruiting Offshoots, тобто система з вертикально орієнтованими плодоносними пагонами. На інших ділянках використовують класичне або модифіковане веретено.
Це не експериментальні чи екзотичні системи. UFO та slender spindle входять до сучасного набору систем формування інтенсивних насаджень черешні. У господарстві черешню вирощують, зокрема, на підщепі Gisela 6 із веретеноподібним формуванням дерев.
Серед сортів, які згадували під час відвідування господарства, – Regina, Lapins, Ferrovia, Kordia, Royal Helen, Samba та Ferdouce.
Мета – великий плід, а не просто максимальний урожай
Одним із ключових елементів технології є регулювання навантаження дерев урожаєм. Велика кількість зав’язі сама по собі не є перевагою. Якщо дерево перевантажене, його асиміляти та інші ресурси розподіляються між надто великою кількістю плодів, унаслідок чого стає складніше отримати необхідний комерційний калібр.
Особливо актуальною ця проблема є для високопродуктивних і деяких самоплідних сортів. Тому навантаження врожаєм починають регулювати ще на етапі цвітіння. За потреби пізніше додатково проводять ручне проріджування зав’язі ножицями. За словами фахівців господарства, на окремих ділянках проріджування доводиться виконувати у кілька етапів.
Під час розмови також описується прийом, який у побутовій формі називають «випалюванням квіток азотом». Фактично йдеться про хімічне проріджування квіток препаратом на основі азотовмісної сполуки. Мета такої операції – видалити частину квіток ще до утворення зав’язі. На дереві залишають перспективнішу частину цвітіння, тоді як частину пізніших квіток видаляють. Якщо хімічного проріджування недостатньо для досягнення оптимального навантаження, після нього проводять ручне проріджування.
Після зменшення кількості зав’язей на кожен із плодів, що залишилися, припадає більша частка асимілятів дерева, завдяки чому вони мають вищий потенціал сформувати більший кінцевий розмір. Таким чином, виробник свідомо може пожертвувати частиною потенційної кількості плодів заради більшої частки товарної великокаліберної продукції та вищої ціни реалізації.
Біостимулятори для розміру та якості плодів
У господарстві використовують біостимулювальні продукти на основі бурої водорості Ecklonia maxima, проводячи кілька обробок протягом вегетаційного періоду. Щонайменше двічі також застосовують гліцин-бетаїн. В інтерв’ю використання цих продуктів пов’язують зі збільшенням розміру плодів та підвищенням стійкості рослин до абіотичних стресів. Гліцин-бетаїн додатково застосовують як один з елементів системи зниження ризику розтріскування плодів і негативного впливу весняних заморозків.
Такий підхід має наукове підґрунтя. Наприклад, у дослідженні 2024 року на сортах Early Bigi та Lapins обробки гліцин-бетаїном і продуктами на основі Ecklonia maxima поліпшували низку показників якості плодів. В окремих варіантах досліду розмір плодів збільшувався на 13,4% у Early Bigi та до 47,2% у Lapins. Водночас автори дослідження наголошують, що ефект значною мірою залежить від сорту та схеми застосування. Тому біостимулятори доцільніше розглядати як один з елементів комплексної технології управління якістю плодів, а не як універсальний спосіб гарантовано збільшити їхній калібр.
Розтріскування внаслідок дощів – один із головних виробничих ризиків
Опади в період достигання здатні буквально за кілька днів перетворити значну частину високоякісного врожаю черешні на нетоварну продукцію. У рік, коли було знято відео, фахівці господарства характеризували ситуацію з опадами як особливо складну. Розтрісканий плід є проблемою не лише з погляду зовнішнього вигляду. Пошкодження шкірки створює вхідні ворота для збудників гнилей. Тому проблема, що починається як фізіологічне пошкодження плоду, швидко може перетворитися на фітопатологічну та післязбиральну проблему.
Одним з елементів профілактики розтріскування у господарстві вважають застосування гліцин-бетаїну. Сучасна наукова література справді відносить гліцин-бетаїн до речовин, які потенційно можуть знижувати схильність черешні до розтріскування внаслідок опадів. Однак ефективність залежить від сорту, погодних умов та поєднання з іншими технологічними заходами. Тому такі обробки не можуть повністю замінити фізичний захист плодів від опадів.
Мінімізація хімічних обробок для розширення ринків збуту
Однією з найважливіших особливостей системи захисту в господарстві є прагнення скоротити використання традиційних хімічних засобів захисту рослин, особливо в міру наближення до збирання врожаю. Комерційна мотивація зрозуміла: що нижчим є рівень залишків пестицидів у продукції, то ширшими стають можливості постачання черешні до найвимогливіших торговельних мереж і на експортні ринки ЄС.
Для контролю шкідників у господарстві використовують препарати на основі полімерів, рослинні екстракти та природні алкалоїди, репеленти, а також феромонні системи.
Для контролю хвороб, серед іншого, застосовують препарати на основі гідрокарбонату калію та мікробіологічні засоби захисту. За словами фахівців господарства, традиційні синтетичні фунгіциди намагаються використовувати максимально вибірково й у мінімально необхідній кількості. Господарство не позиціонує таку систему як органічне виробництво. Мета інша – мінімізувати як кількість діючих речовин, які можуть бути виявлені в товарній продукції, так і рівень їхніх залишків.
Це принципово важлива відмінність. Йдеться не про відмову від захисту рослин, а про перехід від календарної системи обробок до підходу, за якого кожне застосування препарату має бути обґрунтоване реальним агрономічним ризиком.
Bacillus subtilis як альтернатива додатковому фунгіцидному навантаженню перед збиранням
Особливий інтерес становить використання препаратів на основі Bacillus subtilis у період наближення до збирання врожаю, коли можливості застосування традиційних фунгіцидів стають дедалі обмеженішими. Після дощів такі бактерії використовують для стримування розвитку гнилей на розтрісканих плодах. У деяких випадках пошкоджена ділянка підсихає, а подальше руйнування плоду сповільнюється.
Водночас розтріскана черешня все одно залишається дефектною. Якщо пошкоджених плодів небагато і є достатньо робочої сили, їх можна видаляти вручну. Якщо продукція проходить через сортувальну лінію, тріснуті та інші дефектні плоди можуть автоматично відбраковуватися обладнанням.
Таким чином, біологічний захист тут використовується насамперед для обмеження вторинного інфікування та пов’язаних із ним втрат, а не для відновлення розтрісканих плодів до повноцінної товарної якості
Найскладніший період – шкідники безпосередньо перед збиранням
Значну частину інтерв’ю присвячено шкіднику, якого називають «дрозофілою». З огляду на опис пошкодження плодів черешні, що достигають, найімовірніше, йдеться про Drosophila suzukii – азійську плямистокрилу дрозофілу.
Особливу складність для виробника створює саме час її появи. Черешня вже наближається до збирання, тому використання багатьох інсектицидів стає небажаним або обмежується через строки очікування та вимоги експортних ринків щодо залишків пестицидів. Водночас пошкодження шкідником може дуже швидко зробити продукцію непридатною для реалізації. Під час розмови описуються розм’якшення уражених плодів, поява кислого або ферментованого запаху та смаку і подальше їх вибраковування.
Одним із головних інструментів захисту в господарстві вважають фізичну ізоляцію саду дрібновічковою сіткою. Периметр насаджень повністю закривають, контролюють місця входу, а нижню частину огорожі закріплюють таким чином, щоб максимально ускладнити проникнення шкідників іззовні. Додатковою перевагою такої конструкції є можливість одночасно знизити тиск інших комах-шкідників і, відповідно, потребу в інсектицидних обробках.
Сітка виконує одразу кілька функцій
Захисне покриття в саду використовується не лише для обмеження проникнення комах. Частина конструкцій виконує також протиградову функцію. Крім того, в інтерв’ю згадується матеріал із відбивальними властивостями, який зменшує вплив частини сонячної радіації на плоди.
Мета такого захисту – знизити перегрів плодів та ризик пошкодження їхньої шкірки за умов інтенсивної сонячної радіації й високих температур.
Таким чином, одна інвестиція в інфраструктуру потенційно може виконувати одразу кілька функцій:
- захист від граду;
- часткове регулювання мікроклімату саду;
- зниження сонячних пошкоджень плодів;
- фізичне обмеження доступу комах-шкідників.
Водночас технічні характеристики сітки мають принципове значення. Розмір вічка, ступінь затінення та спектральні властивості матеріалу необхідно підбирати відповідно до конкретного завдання, оскільки надмірне затінення може негативно впливати на забарвлення плодів, накопичення розчинних сухих речовин та фізіологію самого дерева.
Експортний ринок фактично формує програму захисту
Дуже важлива частина розмови стосується не лише агрономії, а й економіки використання засобів захисту рослин.
За словами Ніколае Паскала, окремі покупці встановлюють обмеження щодо кількості діючих речовин, які можуть бути виявлені в плодах, а також вимагають, щоб рівень їхніх залишків був суттєво нижчим за офіційно встановлені максимальні рівні залишків – MRL. У розмові згадуються вимоги щодо максимум п’яти діючих речовин та різних часток від офіційного MRL.
Для господарства такі вимоги принципово змінюють логіку системи захисту. Питання вже полягає не лише в тому, чи вдалося контролювати певного шкідника або хворобу. Кожний додатковий препарат, використаний протягом сезону, потенційно може збільшити кількість діючих речовин, виявлених під час фінального лабораторного аналізу, і фактично закрити для підприємства доступ до привабливого високовартісного ринку.
Тому виробник намагається замінювати частину традиційних пестицидних обробок фізичними бар’єрами, біологічними препаратами, відповідними контактними засобами та точнішим визначенням моменту, коли втручання справді необхідне.
Особливо складно дотримуватися такої стратегії у дощові роки. Тиск грибних хвороб різко посилюється саме тоді, коли можливості додаткового застосування традиційних хімічних засобів перед збиранням дедалі більше обмежуються.
Зовнішній вигляд плодоніжки також має комерційну цінність
Цікавий технологічний компроміс виникає на сортувально-пакувальній лінії. Механічне сортування дозволяє ефективно видаляти розтріскані та пошкоджені плоди. Проте, за словами виробника, конкретне обладнання, яке використовується в господарстві, іноді може пошкоджувати або частково відривати плодоніжку. Місце пошкодження підсихає, через що продукт візуально виглядає менш свіжим.
Для частини покупців, особливо на ринках, де свіжість значною мірою оцінюється за зовнішнім виглядом, зелена неушкоджена плодоніжка, блискуча шкірка та максимально свіжий вигляд плодів можуть мати настільки велике значення, що клієнт надає перевагу продукції, яка не проходила певного етапу механічної обробки.
Це хороший приклад того, що післязбиральна технологія має адаптуватися не лише до об’єктивних параметрів якості, а й до специфікацій та очікувань конкретного цільового ринку.
Перекис водню та срібло в післязбиральній обробці
Під час розмови також згадується суміш перекису водню та срібла, яку розглядають для використання під час охолодження або на лінії післязбиральної доробки продукції. Згадується препарат «Вітоксид», який, за словами учасників розмови, виробляють у Вінниці, Україна.
Мета такого типу обробки – зниження мікробного навантаження на плоди, воду та/або обладнання під час післязбиральної доробки.
Gisela 5 та Gisela 6: управління силою росту та навантаженням
На різних ділянках саду використовуються підщепи Gisela 5 та Gisela 6. На окремих ділянках дерева мають дуже високе навантаження врожаєм, однак, за оцінкою виробника, значна частина плодів усе одно досягає необхідного великого товарного калібру.
Взаємодія між сортом, підщепою, системою формування та навантаженням урожаю має принципове значення. Слаборослі й середньорослі підщепи дозволяють створювати компактні інтенсивні сади, однак потребують значно точнішого управління живленням, зрошенням, обрізуванням і навантаженням дерев урожаєм.
Метеостанція замість обробки «тому що минуло кілька днів»
Одним із найпоказовіших елементів технології є використання цифрової метеостанції з різними датчиками та сенсорами у поєднанні з моделями прогнозування розвитку хвороб на основі погодних показників.
У господарстві принципово відмовляються від підходу: «минуло два дні після попередньої обробки – час обприскувати знову». Натомість агроном має доступ до даних метеостанції та мобільного застосунку, який розраховує ризик інфікування конкретними хворобами. Якщо погодні умови не створюють умов для зараження, обробку можна відкласти або взагалі не проводити. Якщо модель показує наближення небезпечного інфекційного періоду, захисний захід проводять превентивно – до появи очевидних симптомів.
Особливо важливим такий підхід є для контролю Monilinia. Завдання полягає не в тому, щоб дочекатися появи уражених квіток або плодів і лише після цього розпочати боротьбу з хворобою. Мета – заздалегідь визначити період високого ризику інфікування і захистити рослину в оптимальний момент.
Метеостанція в господарстві контролює, зокрема, температуру повітря, відносну вологість та кількість опадів. Окремі датчики використовуються для оцінки стану ґрунту, тривалості зволоження листкової поверхні, а також швидкості та напрямку вітру.
Зрошення – також лише відповідно до фактичної потреби
Полив не здійснюють виключно за фіксованим календарем. Ґрунтові датчики дозволяють агроному оцінювати водний стан ґрунту на різній глибині. Під час розмови згадується показник близько 40 сантибар як один із критеріїв, що використовуються для ухвалення рішення про початок зрошення. У садах господарства застосовується крапельне зрошення, а датчики Watermark встановлено на глибинах 20, 40 і 60 см для моніторингу доступності ґрунтової вологи.
Це ще один приклад тієї самої виробничої філософії: втручатися не за звичним графіком, а тоді, коли об’єктивні вимірювані показники свідчать про реальну потребу.
Підсумок: інтенсивний сад перетворюється на систему управління ризиками
Досвід цього господарства цікавий не якимось одним препаратом чи окремим технологічним прийомом.
Набагато важливішою є загальна архітектура виробничої системи. Висока товарність черешні формується завдяки одночасному поєднанню:
- регулювання навантаження дерев урожаєм;
- правильного вибору системи формування та підщепи;
- використання біостимуляторів;
- захисту від опадів і надмірної сонячної радіації;
- фізичних бар’єрів проти шкідників;
- біологічних засобів захисту;
- управління залишками пестицидів;
- автоматизованого моніторингу ризиків розвитку хвороб;
- точного управління зрошенням.
Саме поєднання цих елементів дозволяє виробникові одночасно прагнути до двох цілей, які стає дедалі складніше поєднувати: отримувати великі, зовні бездоганні плоди й водночас мінімізувати пестицидний слід у кінцевій продукції.
В умовах постійного посилення вимог покупців саме такий інтегрований підхід, імовірно, ставатиме одним із ключових напрямів розвитку інтенсивного виробництва черешні.
Відвідування підприємства було організовано в межах ініціативи ФАО/ЄБРР з питань кліматичної та екологічної сталості агропродовольчого сектору, у рамках підкомпонента «Екологізація плодоовочевого ланцюга створення вартості в Узбекистані», за підтримки Федерації сільськогосподарських виробників Молдови FARM.
