Розвиток переробки в Україні не повинен обмежуватися зерновими, олійними чи технічними культурами, адже плодово-ягідно-овочевий сектор має значний потенціал для створення доданої вартості. На цьому наголосив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник під час конференції «ПРИБУТКОВИЙ АГРОБІЗНЕС 2026: Стратегії. Інновації. Інвестиції», повідомляє EastFruit з посиланням на SEEDS.
За словами Тараса Баштанника, Україні необхідно активніше розвивати переробку саме у плодоовочевому секторі, оскільки цей напрям відкриває додаткові можливості для зростання аграрного бізнесу.
«Україні треба рухатися не тільки в переробку аграрної продукції зернової, олійної чи технічних культур, але і розширювати разом з переробкою плодово-ягідно-овочевий сектор, тому що він теж дає колосальну перевагу в іншому», – зазначив він.
Серед ключових переваг України для розвитку плодово-ягідно-овочевого виробництва та переробки експерт назвав логістичний потенціал, різноманіття ґрунтово-кліматичних зон і наявність водних ресурсів у більшості регіонів країни.
«Логістика, якщо прибрати фактор війни, – це перевага. Зараз ми маємо проблеми, але колись, можливо, навіть швидко, вони закінчаться. Серед переваг і наше різноманіття ґрунтово-кліматичних зон. Можна підібрати відносно ідеальний баланс ґрунту і клімату для вирощування тієї чи іншої культури», – пояснив президент УПОА.
Водночас він підкреслив, що для інтенсивного виробництва критично важливим залишається доступ до води. Україна все ще має достатньо водних ресурсів у багатьох регіонах, однак проблеми з водосховищами, дамбами та каналами потребують системного відновлення, особливо на тлі кліматичних змін.
«Без води сьогодні нічого не буде – клімат, як ми бачимо, міняється», – наголосив Тарас Баштанник.
Разом з тим Україна має і низку об’єктивних обмежень. Зокрема, за кліматичними умовами вона поступається країнам Північної Африки та Південної Америки, де продукцію можна вирощувати фактично цілий рік. Крім того, за врожайністю окремих культур з гектара українські виробники також часто програють міжнародним конкурентам.
Ще одним серйозним викликом для сектору залишається висока вартість фінансових ресурсів.
«Бізнесу важко кредитуватися, перекредитовуватися чи розвиватися – це факт, і з цим поки що треба працювати», – зазначив він.
На цьому тлі особливого значення набуває державна підтримка ягідництва, садівництва та овочівництва. За словами Тараса Баштанника, без таких інструментів сектор у воєнний період не зміг би розвиватися навіть нинішніми темпами.
«Мені здається, що без державної підтримки сектор, принаймні ягідництва і плодоовочівництва з часів війни, і близько б так не розвивався, як він розвивається», – підкреслив президент УПОА.
Він нагадав, що програма державної підтримки працює вже п’ятий рік і включає три основні напрями. Зокрема, у межах програми «грант на сад» держава надає до 400 тис. грн на гектар за умови власного співфінансування на рівні 50%.
За словами Тараса Баштанника, у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 235 млн грн на програму «грант на сад», 230 млн грн – на програму «грант на теплицю», а ще 220 млн грн – на нову програму підтримки будівництва овоче- та фруктосховищ. Максимальна сума гранту за цим напрямом може сягати 20 млн грн на один проєкт.
«Це абсолютно нова програма, з березня місяця вона почне працювати – можна буде подаватися і брати в цьому участь», – нагадав він.
Окрім фінансових проблем, найближчими роками українські виробники дедалі сильніше відчуватимуть вплив кліматичних змін і дефіциту трудових ресурсів. Причому йдеться як про нестачу некваліфікованої робочої сили, так і про брак фахівців.
На думку президента УПОА, це стримуватиме розвиток насамперед тих напрямів, де частка ручної праці залишається високою. У такій ситуації виробникам доведеться або активніше механізувати виробництво, або переходити на культури, які менше залежать від ручної праці. Іншим варіантом може стати залучення іноземних працівників – за прикладом багатьох інших країн.
«Україна стикнеться з тим, що доведеться докласти надзусиль, щоб повернути людей назад, що буде не швидко. Або доведеться, як і більшості країн, навіть залучати іноземні трудові ресурси. Або ж доведеться переходити тільки на ті культури, які дозволяють механізуватися в більшій мірі», – зазначив Тарас Баштанник.
Таким чином, саме розвиток плодово-ягідно-овочевого сектору та його переробки може стати одним із найбільш перспективних напрямів для українського агробізнесу. Йдеться не лише про збільшення виробництва, а й про створення вищої доданої вартості, посилення конкурентоспроможності та ефективніше використання природного й економічного потенціалу країни.
