Український ринок лохини входить у новий етап розвитку. Якщо раніше більшість виробників діяла переважно окремо, самостійно вирішуючи питання вирощування, збору, охолодження, логістики та реалізації, то сьогодні починає формуватися інша модель — централізованої координації, уніфікації стандартів і консолідації експорту. Така логіка відповідає і ширшому тренду ринку: українська галузь лохини дорослішає, а експорт дедалі більше концентрується навколо більш професійних гравців із готовою інфраструктурою, ефективними контрактами та налагодженою логістикою, повідомляє EastFruit.
У сезоні 2026 року одним із найпомітніших прикладів такого підходу стає робота експортної платформи ягідників UA GROWERS, яка координуватиме виробництво, доробку та продажі продукції трьох українських виробників лохини – ТОВ «Нікдарія», ТОВ «Фемелі Гарден» і ТОВ «ВІТАМІН ЮА».
Компанії мають різних власників, однак у частині виробничих підходів, контролю якості, охолодження, доробки, експортної підготовки та продажів працюватимуть у єдиній системі. Саме така модель формує нову архітектуру українського ягідного бізнесу, де перевагу отримують не просто виробники з урожаєм, а ті, хто здатен забезпечити покупцеві передбачуваний результат.
За словами координатора платформи UA GROWERS, виробника та трейдера української голубики на ринках ЄС, Євгенія Харлана, ключова новизна підходу полягає саме в управлінській цілісності: «Це стосується підходів до виробництва, якості, доробки, експорту і продажів. Для українського ринку це справді важливий сигнал. Довгий час виробник лохини в Україні залишався сам на сам із повним набором завдань – від вирощування та збору врожаю до пошуку покупця, організації логістики, підготовки документів, проходження експортних процедур та врегулювання фінансових питань. У підсумку навіть сильні господарства часто втрачали частину ефективності не через слабкий продукт, а через надмірну фрагментарність процесів».
У випадку з UA GROWERS і трьома ягідними компаніями ТОВ «Нікдарія», ТОВ «Фемелі Гарден» і ТОВ «ВІТАМІН ЮА» формується вже не набір окремих господарств, а повноцінна бізнес-платформа з відчутним масштабом. Йдеться про понад 350 га лохини віком більш як п’ять років, власні складські приміщення площею понад 2 тис. кв. м та автоматизовані сортувальні лінії Unitec і Elifab загальною потужністю до 20 тонн на день. Для ягідного сегмента це вже не локальний рівень, а серйозна інфраструктурна база, яка дозволяє працювати з великими товарними партіями та вимогливими покупцями.
За відкритими аналітичними даними ринку, таке об’єднання належить до числа найбільших платформ українського ринку лохини. Якщо сумарна площа плодоносних насаджень перевищує 350 га, платформа може входити до числа найбільших в Україні та, ймовірно, поступатися лише окремим найбільшим гравцям, які публічно розкривають свої площі. Не менш важливою є й система стандартів. Компанії мають сертифікації GlobalG.A.P., GRASP, SMETA, SEDEX, C.o.C. та HACCP. Саме такі інструменти формують довіру з боку міжнародних трейдерів, ритейлу та імпортерів, для яких важливі не лише обсяги, а й простежуваність, дисципліна процесів і стабільність якості. Для європейського покупця лохина – це не просто ягода, а продукт із чітко прогнозованими параметрами, який має бути однаковим від поставки до поставки.
У практичному вимірі єдина система дає ефект масштабу. Коли кілька компаній працюють у спільній логіці, немає потреби дублювати ті самі функції в кожному господарстві окремо. Не потрібно створювати три окремі команди для продажів, логістики, супроводу експорту чи контролю якості, якщо всі ці процеси може забезпечити один професійний оператор із досвідом роботи на ринках Європейського Союзу.
Саме на цьому й будується підхід UA GROWERS. Євгеній Харлан пояснює: «Коли кілька компаній працюють у єдиній системі, ми прибираємо дублювання функцій, скорочуємо витрати і при цьому отримуємо сильнішу ринкову позицію. Не потрібно мати кілька окремих команд продажів, логістики чи супроводу експорту. Достатньо однієї професійної команди, яка вже має досвід роботи в Європі». Окремою конкурентною перевагою є те, що продажі організовуються через європейського трейдера, який фактично працює в Антверпені, Бельгія. Саме там компанія орендує холодильні потужності, і саме звідти відбуваються подальші продажі на ринки ЄС. Така модель дозволяє централізовано накопичувати продукцію, контролювати її стан, здійснювати доробку, формувати партії та будувати комерційну роботу вже в межах європейської інфраструктури. Для покупця це означає зрозумілий сервіс, прогнозовану логістику та нижчі операційні ризики. Для виробника – доступ до ринку, на який самостійно виходити значно складніше.
Ще один важливий елемент – однорідність продукції. «Нікдарія», «Фемелі Гарден» і «ВІТАМІН ЮА» використовують спільні підходи до живлення рослин, охолодження ягоди, зберігання, сортування, пакування та логістики. Це дає змогу формувати партії з близькими параметрами якості, а саме це є критично важливим для професійного імпорту та мережевої торгівлі. Великому покупцеві набагато зручніше працювати з одним контрагентом, який забезпечує стабільний продукт, ніж з кількома постачальниками з різними стандартами й різною дисципліною виконання. Водночас така модель підсилює і стійкість бізнесу. Коли виробництво не зосереджене в одному господарстві, а опирається на кілька виробничих майданчиків, зменшується залежність від локальних погодних аномалій. Для ягідного бізнесу це один із ключових факторів, адже приморозки, спека чи зливи можуть суттєво вплинути на врожай у конкретній зоні, але не обов’язково однаково по всіх локаціях.
«Коли ти працюєш не в одному регіоні, а одразу в кількох, ти диверсифікуєш погодні ризики. Ризик того, що врожай буде знищений одночасно в усіх локаціях, значно менший. А для ягідного бізнесу це вже питання не лише стабільності, а й вартості самого бізнесу», – зазначає Євгеній Харлан.
У ширшому сенсі йдеться про те, що український ринок лохини виходить на новий рівень зрілості. Конкуренція дедалі більше переходить із площин «хто виростив» у площину «хто краще організував систему». Виграють ті, хто може поєднати виробництво, стандарти, доробку, охолодження, логістику та продажі в одному керованому контурі. Саме тому історія UA GROWERS у сезоні 2026 року є показовою не лише як кейс трьох компаній. Вона демонструє, що українська лохина дедалі активніше заходить у модель професійних експортних платформ, де вирішальними стають не окремі гектари, а якість управління, сила інфраструктури та здатність працювати з ринком ЄС на системній основі.
