Навіть за високої врожайності саме етап зберігання дедалі частіше стає «вузьким місцем» для картоплярів. Помилки після збирання, надмірна волога та неконтрольований температурний режим можуть за кілька тижнів звести нанівець результати сезону, пише EastFruit.
Особливо вразливою залишається митa та упакована картопля, де вимоги до якості бульб є максимально жорсткими, повідомляє Агроном.
Автор матеріалу, доктор сільськогосподарських наук Сергій Банадисєв наголошує, що будь-які прояви парші, фітофтори або гнилей автоматично виводять продукцію з товарного сегмента. Найбільші ризики пов’язані з м’якою бактеріальною та сухою гнилями, які активно розвиваються після збирання незрілих бульб або під час робіт у надто вологих умовах.
«Змішані грибні та бактеріальні інфекції зумовлюють набагато більші втрати, ніж окремі інфекції, адже патогени стимулюють зростання один одного», – зазначає фахівець.
За словами експерта, базою успішного зберігання залишається правильно організований лікувальний період. Його слід проводити протягом 2–3 тижнів за температури 10–13°С та відносної вологості повітря близько 95%, що дозволяє бульбам загоїти механічні пошкодження. Якщо ж у партії фіксуються ознаки хвороб, необхідно оперативно знизити температуру до 3–5°С та забезпечити безперервне вентилювання сховища. При цьому зволоження повітря є критично небажаним.
«У сучасній фітопатологічній ситуації явне зволоження бульб – це свідоме провокування розвитку бактеріальних хвороб», – підсумовує Сергій Банадисєв.
Окремий акцент науковець робить на передпосадковій підготовці насіннєвої картоплі. Для контролю антракнозу, сріблястої парші та фузаріозу він рекомендує застосовувати фунгіциди на основі імазалілу, флудіоксонілу або азоксистробіну. Обробку доцільно проводити методом ультрамалооб’ємного обприскування (до 3 л/т), після чого бульби необхідно ретельно просушити перед закладанням на зберігання. Такий комплексний підхід, за оцінкою фахівця, дозволяє суттєво знизити втрати та зберегти конкурентну якість картоплі до кінця сезону реалізації.
