Екстремальна спека та тривалий дефіцит опадів в Італії одночасно вдарили по кількох високомаржинальних продуктах — фундуку, бергамоту та трюфелях. Однак для ринку проблема вже не обмежується скороченням урожаю: кліматичний стрес впливає на розмір і якість продукції, вихід сировини після переробки та здатність окремих виробничих регіонів стабільно забезпечувати покупців. Міжнародна експертка з агромаркетингу та сталого сільського господарства Катерина Звєрєва пояснює, чому реальні економічні втрати від кліматичного стресу можуть бути значно більшими, ніж показує саме скорочення врожаю.
Тривала спека та дефіцит опадів дедалі помітніше позначаються на виробництві високомаржинальної агропродукції в Італії. У П’ємонті погіршуються перспективи врожаю фундука, у Калабрії втрати у виробництві бергамоту можуть перевищити 60%, а в Тоскані несприятливі погодні умови створюють ризики для білого трюфеля.
Як повідомляє EastFruit із посиланням на дані італійської аграрної асоціації Coldiretti, кліматичні проблеми набувають дедалі більшого масштабу. Посуха різного ступеня інтенсивності охопила значну частину території країни, тоді як збитки сільського господарства від кліматичних аномалій у 2026 році вже обчислюються мільярдами євро.
Ситуація з фундуком, бергамотом і трюфелями особливо показова для міжнародного ринку. У всіх трьох випадках кліматичний стрес здатний впливати не лише на валовий обсяг виробництва, а й на комерційну цінність кінцевого продукту.
Фундук: спека прискорила дозрівання, але погіршила перспективи врожаю
Збирання фундука в П’ємонті у 2026 році розпочалося раніше, ніж зазвичай. Високі температури прискорили дозрівання, але водночас негативно вплинули на формування врожаю.
За даними Coldiretti, після вкрай складного для виробників сезону 2025 року початкові прогнози щодо цьогорічного врожаю вже переглядаються у бік зниження.
Однією з основних проблем стало передчасне опадання горіхів. Крім того, плоди можуть бути дрібнішими, що безпосередньо знижує вихід ядра після лущення.
Для ринку це має принципове значення. Економічний результат виробника та переробника залежить не лише від загального обсягу зібраного фундука, а й від калібру, якості ядра та його виходу після очищення. Тому фактичні фінансові втрати можуть виявитися значно більшими, ніж показує саме скорочення валового врожаю. У Coldiretti зазначають, що найближчі тижні будуть вирішальними для остаточного формування врожаю фундука.
Бергамот: кліматична проблема одного регіону може мати глобальні наслідки
Ще складніша ситуація склалася в Калабрії.
У прибережній зоні провінції Реджо-Калабрія високі температури у поєднанні з тривалою відсутністю опадів призводять до висихання плодів бергамоту. За оцінками Coldiretti, втрати цього сезону можуть перевищити 60%. При цьому проблема полягає не лише у кількості зібраних плодів. Значна частина комерційної цінності бергамоту пов’язана з ефірною олією, яку отримують із його шкірки.
За нормальних умов зі 100 кг плодів отримують приблизно 0,5 кг ефірної олії. Відтак кліматичний стрес здатний одночасно скорочувати як урожай, так і вихід цінного продукту переробки.
Для міжнародного ринку ця ситуація особливо важлива через надзвичайно високу географічну концентрацію виробництва бергамоту. За даними профільного Consorzio del Bergamotto, переважна частина світового виробництва цієї культури зосереджена саме в італійській Калабрії.
Таким чином, сильна посуха на відносно невеликій території може мати наслідки далеко за межами місцевого сільського господарства — для переробників, а також компаній харчової, косметичної та парфумерної промисловості, які використовують бергамотову олію.
На відміну від масових фруктів, дефіцит яких імпортер часто може компенсувати переходом на іншого постачальника або інше походження, пропозиція бергамоту значно сильніше прив’язана до конкретної території.
Білий трюфель: під загрозою не лише поточний сезон
Ще один показовий приклад — Тоскана, де тривала спека створює ризики для білого трюфеля. Високі температури, що зберігаються із середини липня, сильно висушили лісові ґрунти. Земля стала настільки твердою, що навіть спеціально навченим собакам складніше знаходити та викопувати трюфелі.Однак ще важливішими можуть бути довгострокові наслідки. Надмірно високі температури та дефіцит вологи можуть пошкодити спори саме у критичний період розвитку білого трюфеля та вплинути на його подальше формування.
Тривала відсутність дощів порушила баланс між вологістю та температурою ґрунту, який після зими та весни складався відносно сприятливо.
Перші негативні сигнали вже з’явилися. За даними італійської аграрної асоціації, останніми тижнями обсяги збору літнього чорного трюфеля — scorzone — знизилися, хоча початок сезону був позитивним. На відміну від багатьох сільськогосподарських культур, пропозицію трюфеля неможливо швидко відновити простим розширенням площ виробництва або збільшенням інтенсивності зрошення. Саме тому кліматичні порушення у лісових екосистемах можуть мати триваліші наслідки.
На думку Катерини Звєрєвої, міжнародної експертки з агромаркетингу та сталого сільського господарства, засновниці Sapienza.media, ситуація з італійським фундуком, бергамотом і трюфелями добре демонструє, як змінюється сама економіка кліматичних ризиків.
За словами експертки, кліматичний стрес здатний одночасно впливати на кілька параметрів продукту. «Посуха може змінювати калібр, якість, вміст сухих речовин, строки дозрівання та комерційний вихід після переробки. Для фундука важливий вихід якісного ядра. Для бергамоту — кількість ефірної олії, яку можна отримати з плодів. У випадку трюфеля надмірна температура та дефіцит вологи можуть впливати вже на сам біологічний цикл його формування. Тому втрата, наприклад, 10% фізичного врожаю зовсім не обов’язково означає втрату лише 10% його економічної вартості».
Саме цей фактор, на її думку, стає дедалі важливішим для міжнародних закупівельників. «Кліматичний ризик поступово стає частиною закупівельної стратегії. Покупцям дедалі важливіше розуміти, чи зможе конкретний постачальник і регіон походження забезпечувати стабільний обсяг і необхідну якість упродовж наступних років».
Кліматичний ризик поширюється на весь ланцюг постачання
Для агропродовольчого ринку ситуація в Італії важлива ще з однієї причини: кліматичні втрати дедалі рідше залишаються проблемою лише виробника. Якщо через посуху зменшується калібр фундука та вихід ядра — проблему отримує переробник. Якщо бергамот дає менше ефірної олії — наслідки відчувають компанії, що закуповують уже перероблену сировину. Якщо кліматичні умови порушують формування трюфеля — обмежується пропозиція продукту, який неможливо швидко замінити аналогічним обсягом з іншого регіону. Таким чином, кліматичний ризик поступово рухається по всьому ланцюгу — від виробника до переробника, трейдера та кінцевого покупця.
Для високомаржинальної продукції дедалі важливішим стає також поняття географічного ризику. Чим сильніше виробництво певного продукту зосереджене в одному регіоні, тим вищими можуть бути наслідки локальної посухи або іншого екстремального погодного явища для всього ланцюга постачання.
Посуха охопила понад 60% території Італії
Проблеми окремих культур розвиваються на тлі значно масштабнішої ситуації. За даними Coldiretti, підготовленими на основі моніторингу Copernicus, на початку серпня посуха різного ступеня інтенсивності охоплювала понад 60% території Італії. У П’ємонті, зокрема, запаси води були приблизно на 30% нижчими за нормальний рівень, тоді як господарства у північних регіонах змушені активніше використовувати зрошення, що збільшує собівартість виробництва. За оцінками італійської аграрної асоціації, сукупні збитки сільському господарству країни від посухи, екстремальної погоди та пожеж у 2026 році вже перевищили €3 млрд. Coldiretti закликає прискорити інвестиції у водну інфраструктуру та розширення мережі малих і середніх водосховищ, які дозволяли б накопичувати воду у періоди її достатньої доступності та використовувати ці запаси під час посухи.
Вода та ґрунт перетворюються на економічні активи
Однак лише збільшення доступності води буде недостатньо для довгострокової адаптації сільського господарства, вважає Катерина Звєрєва. «Водосховища та зрошувальна інфраструктура критично важливі. Але завдання сучасного агробізнесу полягає у тому, щоб ефективніше використовувати кожен доступний кубометр води», — зазначає вона. На думку експертки, система управління ризиками має поєднувати точне зрошення, моніторинг вологості ґрунту, роботу зі структурою ґрунту та вмістом органічної речовини, використання адаптованих сортів і підщеп, рослинний покрив та точніше прогнозування кліматичного стресу. «Здатність ґрунту приймати, утримувати та поступово віддавати вологу перетворюється з суто агрономічного показника на економічний. Чим нестабільнішим стає клімат, тим очевиднішим є зв’язок між здоров’ям ґрунту, ефективністю використання води та фінансовою стійкістю господарства», — наголошує Катерина Звєрєва.
Наступна конкурентна перевага — здатність виконати контракт
Італійський сезон 2026 року показує, що саме поняття конкурентоспроможності сільського господарства поступово розширюється. Ціна, врожайність, якість продукції, сертифікація та ефективна логістика залишаються ключовими факторами. Але до них додається ще один — здатність виробника управляти кліматичною нестабільністю. «Для міжнародного покупця дедалі ціннішим буде виробник, здатний виконати контракт і забезпечити необхідну якість навіть у складний кліматичний рік», — вважає Катерина Звєрєва. Саме тому проблеми італійського фундука, бергамоту та трюфеля — це не просто історія про надзвичайно спекотне літо в Італії.
Це приклад того, як доступність води, стан ґрунтів і кліматична стійкість перетворюються на фактори вартості, надійності постачання та конкурентоспроможності міжнародного агробізнесу.
