Команда експертів ФАО (ООН) провела комплексне дослідження екологічного сліду плодоовочевого виробництва Узбекистану за методологією LCA (Life Cycle Assessment — оцінка життєвого циклу). Аналіз охопив ключові системи виробництва — відкритий ґрунт, багаторічні насадження та тепличні господарства — і визначив технології, які здатні суттєво скоротити використання води, викиди вуглецю та ризики забруднення довкілля, повідомляє EastFruit.
Дослідження було проведене відповідно до міжнародних стандартів ISO 14040:2006 та ISO 14044:2006, які регламентують проведення оцінки життєвого циклу продукції. Дотримання цієї методології забезпечує системність, наукову обґрунтованість, повноту та порівнюваність отриманих результатів.
Проєкт охоплює три основні системи виробництва плодоовочевої продукції, кожна з яких має власні фактори негативного впливу на довкілля та потенціал для його зниження.
Вирощування у відкритому ґрунті (картопля, овочі, баштанні культури та ягоди).
Основними джерелами екологічного навантаження в цій системі є неефективне використання води при борозенковому зрошенні та евтрофікація водойм, спричинена вимиванням мінеральних добрив.
Ключовим рішенням є перехід на краплинне зрошення з фертигацією, що дозволяє знизити водний та евтрофікаційний слід до 60%, а вуглецевий — до 40%.
Багаторічні насадження (садівництво та виноградарство).
Ця система має подвійний характер: з одного боку, сади та виноградники є природним “поглиначем” CO₂ та важливим вуглецевим резервуаром, а з іншого — значним споживачем водних ресурсів.
Впровадження підземного краплинного зрошення з фертигацією дозволяє вирішити цю дилему: технологія посилює секвестрацію вуглецю та скорочує споживання води на 60–70%. Додатково це дозволяє зменшити потенціал забруднення водойм азотом і фосфором у 3–4 рази.
Вирощування у захищеному ґрунті (теплиці).
У тепличному виробництві основним джерелом екологічного впливу є енергоносії, що використовуються для обігріву. Вуглецевий слід продукції теплиць, які працюють на вугіллі, більш ніж на 50% перевищує показники теплиць, що використовують природний газ.
З огляду на технологічні обмеження ринку щодо широкого використання відновлюваних джерел енергії для опалення, перехід від вугілля до природного газу наразі розглядається як найбільш реалістичний крок для суттєвого зниження вуглецевого навантаження у середньостроковій перспективі.
У межах дослідження також було проведено порівняльну кількісну оцінку екологічного сліду ключових плодоовочевих культур Узбекистану при різних системах вирощування. Це дозволило визначити пріоритетні технології та управлінські рішення, які можуть забезпечити максимальне скорочення впливу на клімат і водні ресурси.
