Восени картоплі в Україні, ймовірно, буде достатньо, однак низькі ціни під час масового збирання не повинні вводити ринок в оману. Головний ризик сезону 2026/27 може проявитися пізніше — взимку та навесні, коли пропозиція якісної товарної картоплі, придатної для тривалого зберігання, почне скорочуватися. У грудні–лютому ціни можуть зрости приблизно на 25–40%.
Такий прогноз озвучила директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Катерина Звєрєва в коментарі Delo.ua, повідомляє EastFruit.
На перший погляд, нинішня ситуація не виглядає дефіцитною. Навпаки, в серпні на українському ринку картопля продовжує дешевшати на тлі активізації збирання врожаю та швидкого збільшення пропозиції.
Станом на 20 серпня 2026 року українські господарства пропонували картоплю переважно по 6–12 грн/кг, що було в середньому на 14% дешевше, ніж наприкінці попереднього робочого тижня. Порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни були нижчими приблизно на 37%.
Однак саме тут і полягає головний парадокс українського картопляного ринку: велика кількість картоплі одразу після збирання ще не означає достатньої пропозиції якісної продукції через пів року.
Чи справді Україна втратила 30% урожаю картоплі?
За словами Катерини Звєрєвої, оцінювати втрати врожаю в масштабах усієї країни на рівні 30% поки передчасно. У другій половині серпня масове збирання середніх і пізніх сортів ще триває, а результати між господарствами та регіонами суттєво відрізняються.
Водночас погодні умови сезону були складними.
У багатьох регіонах критичні для формування врожаю фази — бутонізація, цвітіння та початок бульбоутворення — припали на дефіцит вологи та періоди екстремально високих температур.
Для картоплі такий стрес особливо небезпечний через відносно поверхневу кореневу систему. За тривалих температур понад +35–37 °C рослина витрачає значну частину вологи на транспірацію та охолодження, тоді як формування і приріст бульб сповільнюються.
Тому сезон 2026 року, на думку експертки, правильніше характеризувати не одним середнім показником втрат, а дуже нерівномірною врожайністю.
На зрошуваних полях, за використання якісного насіннєвого матеріалу, правильно підібраних сортів і технологічного контролю результати можуть бути цілком прийнятними. Водночас на богарних площах, особливо на легких ґрунтах, недобір урожаю може бути значним.
«Два господарства навіть в одному районі можуть отримати принципово різний результат залежно від сорту, строку садіння, ґрунту, наявності поливу та того, на яку фазу розвитку припала спека», — зазначає Катерина Звєрєва.
Саме тому доступ до гарантованого зрошення дедалі більше перетворюється для професійного картоплярства України не просто на конкурентну перевагу, а на базову умову ведення бізнесу.
Чому слабший урожай не означає високих цін восени?
Під час масового збирання на ринок одночасно виходять великі обсяги продукції. Частина фермерів при цьому не має професійних сховищ і змушена реалізовувати картоплю одразу після копання. У результаті навіть у сезон зі складними погодними умовами ціни можуть падати. У вересні — першій половині жовтня пропозиція традиційно залишається максимальною. За відсутності серйозних погодних проблем під час збирання фізичного дефіциту картоплі в цей період не очікується.
Для порівняння, 18 вересня 2025 року EastFruit фіксував ціни українських виробників у межах 9–16 грн/кг після початку масового збирання пізніх сортів.
Але наприкінці осені ситуація починає змінюватися. Із ринку поступово виходить продукція господарств, які не мають можливостей для довгострокового зберігання. Одночасно збільшуються природні та технологічні втрати у сховищах.
У цей момент покупець платить уже не лише за кілограм картоплі, а за якість, сорт, калібр, зовнішній вигляд, упаковку, стабільність партії та можливість регулярного постачання протягом декількох місяців.
Саме тому ціновий розрив між картоплею «з поля» та якісною продукцією з професійних сховищ у сезоні 2026/27 може бути значнішим, ніж зазвичай.
Найбільш показовим періодом для оцінки ринку, на думку експертки, стануть грудень–лютий, а ще більше — березень–квітень 2027 року.
У грудні–лютому ціни на картоплю можуть зрости орієнтовно на 25–40% залежно від фактичного врожаю, якості закладеної на зберігання продукції та рівня втрат у сховищах.
Картопля буде. Але чи буде достатньо товарної?
Для розуміння ситуації важливо розділяти поняття валового врожаю і професійного товарного ринку. Україна традиційно має дуже великий сектор вирощування картоплі домогосподарствами для власного споживання. За даними дослідження KSE Агроцентру та Української асоціації виробників картоплі, близько 12,4 млн українців вирощують картоплю для власних потреб.
Однак ця продукція далеко не завжди виходить на організований ринок і тим більше не може автоматично задовольнити потреби торговельних мереж, HoReCa чи переробників.
Для професійного покупця важливі калібр, сорт, стабільна якість, обсяг партії, пакування та прогнозований графік постачання.
Тому Україна теоретично може мати достатній валовий урожай картоплі восени, але водночас зіткнутися з дефіцитом окремих категорій товарної продукції навесні.
Це також пояснює ситуацію, коли країна з великим власним виробництвом наприкінці сезону змушена імпортувати картоплю.
Сховища, переробка та вода — три ключові вузькі місця
Сезон 2026 року вкотре демонструє структурні проблеми українського картоплярства.
Перша — нестача сучасних картоплесховищ.
Виростити врожай недостатньо. Його потрібно зберегти протягом 6–9 місяців із мінімальними втратами якості.
Якщо господарство не має відповідної інфраструктури, воно змушене продавати значну частину врожаю восени — саме тоді, коли пропозиція максимальна, а ціни найнижчі.
Навесні цієї картоплі на ринку вже немає, що створює передумови для зростання цін та імпорту.
Друга проблема — недостатньо розвинена переробка.
Україна залишається великим виробником картоплі, однак водночас імпортує значні обсяги замороженої картоплі фрі.
Для переробки недостатньо просто мати багато сировини. Потрібні спеціалізовані сорти, відповідний вміст сухих речовин і редукуючих цукрів, визначена форма та довжина бульб, однорідний калібр і контрольоване зберігання.
Тому продовольча картопля, яку продають на звичайному свіжому ринку, не є автоматично придатною сировиною для промислової переробки.
Третій фактор, який дедалі швидше переходить у категорію стратегічних, — вода.
Кліматичні зміни поступово змінюють географію українського картоплярства. Навіть господарства у традиційних картоплярських регіонах дедалі частіше оцінюють можливість інвестицій у зрошення.
Таким чином, майбутня конкурентоспроможність сектору визначатиметься вже не лише врожайністю з гектара. Ключовими стають доступ до води, професійне зберігання, правильна сортова спеціалізація та розвиток переробки.
Головний тест ринку буде навесні
За оцінкою Катерини Звєрєвої, восени 2026 року фізичного дефіциту картоплі в Україні не очікується. Однак ситуація наприкінці зими та навесні 2027 року залежатиме передусім від того, який обсяг якісної товарної картоплі вдасться реально зберегти до березня–травня. Якщо врожайність виявиться нижчою, а частка продукції, придатної до тривалого зберігання, скоротиться, Україна може збільшити імпорт.
