У 2025–2026 роках команда експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) провела глобальне дослідження за методологією LCA (Life Cycle Assessment) — оцінки життєвого циклу — у плодоовочевому секторі Узбекистану. У результаті розрахунків було визначено різні рівні негативного впливу на довкілля залежно від систем вирощування плодоовочевої продукції, пише EastFruit.
Необхідність проведення цього дослідження зумовлена тим, що сьогодні плодоовочевий сектор Узбекистану одночасно стикається з потрійним викликом: дефіцитом водних ресурсів, деградацією земель та необхідністю виконання національно визначених внесків (NDC) у межах Паризької кліматичної угоди.
Експерти виділили кілька ключових інсайтів за результатами роботи над проєктом:
1. Вирощування 1 тонни тепличної суниці садової в Узбекистані з використанням вугільного опалення формує вуглецевий слід приблизно 19,2 тонни CO₂, що можна порівняти з викидами від спалювання 7,6 тонни вугілля.
2. Інтенсивний черешневий сад із підґрунтовим краплинним зрошенням/фертигацією та використанням сонячних панелей для енергозабезпечення може виступати потужним кліматичним активом. У такій системі зафіксовано від’ємний вуглецевий слід — –172 кг CO₂ на 1 тонну продукції.
3. Перехід від борозенкового до звичайного краплинного зрошення для середньо-пізніх сортів кавуна не зменшує вуглецевий слід. Це пов’язано з незначним приростом урожайності та одночасним збільшенням енергоспоживання для поливу, що підкреслює важливість комплексного підходу (краплинне зрошення + відновлювані джерела енергії).
4. Потенціал евтрофікації при традиційному борозенковому поливі є найвищим у черешні (18,5 кг PO₄³⁻-екв./т) та суниці садової відкритого ґрунту (27,9 кг PO₄³⁻-екв./т), що пов’язано зі змиванням поживних речовин у водойми.
5. Гідропоніка у теплицях, попри підвищення врожайності, не вирішує ключову проблему — викиди, пов’язані з обігрівом теплиць. Крім того, субстрати та спеціалізоване обладнання (гідропонні стелажні системи, у тому числі багатоярусні) можуть мати власний значний вуглецевий слід.
Повні результати дослідження буде передано відповідним державним органам Узбекистану для розробки подальших рішень і заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу зростаючого плодоовочевого виробництва на екологічний стан країни.
